Зміст програми
натисніть на назву розділу або "+", щоб побачити зміст
Навчальна програма розрахована на чотири роки та є складовою частиною нормативного стандарту для здобуття кваліфікації психотерапевта-психоаналітика відповідно до європейських та українських професійних вимог. Теоретична складова в кількості 600 годин акредитована та відповідає вимогам Європейської Асоціації Психотерапії (ЄАП), Європейської Конфедерації Психоаналітичних Психотерапій (ЄКПП), Української Спілки Психотерапевтів (УСП). Учасники також мають можливість отримати 100 годин супервізійного досвіду в рамках програми та додаткового проекту для супервізорів.
За умови виконання слухачем всіх кваліфікаційних вимог (включно з особистим досвідом, теорією, практикою та супервізією) Інститут клопоче про отримання сертифікату спеціаліста Європейської Конфедерації Психоаналітичних Психотерапій (ЄКПП) та Європейського сертифікату з психотерапії від Європейської Асоціації Психотерапії (ЄАП).
натисніть на назву розділу або "+", щоб побачити зміст
1.1. Історичний, філософський, науковий та культурний контексти виникнення і розвитку психоаналізу.
1.2. Історія розвитку психоаналізу від З. Фройда до наших днів.
1.3. Питання етики у психоаналізі.
1.4. Базові поняття психоаналізу:
— позасвідоме;
— потяги;
— топічна, структурна, динамічна моделі психіки;
— психосексуальний розвиток;
— поняття травми в психоаналізі;
— поняття фіксації;
— психологічні захисти.
1.5. Базові поняття психоаналітичної техніки: психоаналітичний сеттінг, психоаналітичний контракт, психоаналітичний метод, регресія, опір, перенесення, контрперенесення.
2.1. Поняття діагнозу у психоаналізі.
2.2. Рівень організації особистості та структура характеру.
2.3. Первинне інтерв’ю у психоаналізі.
2.4. Вступ до ОПД: поняття конфлікту, інтерперсональних стосунків, структурної зрілості.
2.5. ОПД: оцінка доцільності та ресурсів для психотерапії, оцінка конфліктів, стосунків, структурної зрілості, діагностика за МКХ-10.
2.6. Типи інтервенцій у психоаналізі:
— опір та психоаналітичні техніки роботи з опором: розпізнавання, прояснення, конфронтація, інтерпретація;
— перенесення та психоаналітичні техніки роботи з перенесенням: демонстрація, прояснення, інтерпретація, пропрацювання;
— контрперенесення та психоаналітичні техніки використання контрперенесення в якості аналітичного інструменту;
— сновидіння та психоаналітична техніка роботи зі сновидінням.
2.7. Основні стратегії індивідуальної психоаналітичної психотерапії:
— класична психоаналітична техніка;
— короткофокусна та проблемно-центрована психоаналітична психотерапія;
— експресивна психоаналітична психотерапія;
— підтримуюча психоаналітична психотерапія;
— техніка, базована на металізації.
2.8. Завершення психоаналізу, психоаналітичної психотерапії.
3.1. Загальна психопатологія (семіотика, нозологія).
3.2. Психоаналітична концепція неврозів.
3.3. Психоаналітична концепція пограничних станів.
3.4. Психоаналітична концепція психозів.
3.5. Психоаналітична концепція нарцисизму.
3.6. Психоаналітичні основи психосоматики.
4.1. Теорія психосексуального розвитку:
— фази розвитку;
— поняття фіксації;
— значення прегенітальних фіксацій для подальшого розвитку особистості.
4.2. Когнітивний розвиток дитини у концепції Ж. Піаже.
4.3. Періодизація дитячого розвитку у концепціях Л. Виготського, О. Леонтьєва, Б. Ельконіна.
4.4. Теорія розвитку та його періодизація за Е. Еріксоном.
4.5. Розвиток з позицій теорії об’єктних стосунків.
4.6. Розвиток з позицій Селф-психології.
4.7. Розвиток у теорії прив’язаності.
5.1. Нейрофізіологічно-базовані напрямки психотерапії (EMDR-терапія травми, Brainspotting).
5.2. Індивідуальна психологія за А. Адлером.
5.3. Системна сімейна терапія.
5.4. Гештальт-терапія.
5.5. Клієнт-центрована психотерапія за К. Роджерсом.
5.6. Психодрама.
5.7. Кататимно-імагінативна психотерапія.
5.8. Арт-терапія.
6.1. Прикладний психоаналіз у сфері мистецтва.
6.2. Прикладний психоаналіз у соціальній сфері.
6.3. Прикладний психоаналіз в політиці.
7.1. Теоретичні моделі групового психоаналізу:
— теоретичні підходи З. Фукса, Т. Барроу, Р. Славсона, В. Біона;
— геттінгенська модель;
— модель, базована на менталізації;
— розуміння групових феноменів та види психоаналітичних інтервенцій у контексті названих моделей.
7.2. Покази до групової психоаналітичної психотерапії, груповий сеттінг, принципи формування групи.
7.3. Велика психоаналітична група.
7.4. Застосування групового аналізу в клініці.
Захист робіт відбувається наприкінці кожного навчального року.
Супервізії проводяться у груповому форматі.
Слухачі мають можливість набувати навички проведення первинного інтерв’ю, клінічної та психотерапевтичної діагностики у роботі з пацієнтами на базі Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру (ЛОКПНД) під час практичних занять та майстер-класів. За бажанням можна пройти практику (400 годин) в ЛОКПНД відповідно до стандартів завершеної психотерапевтичної освіти.
кількість годин згідно кваліфікаційних вимог
600 год. теорії
350 год. власного досвіду
150 год. супервізій
400 год. клінічної практики